- одноплемінник
- —————————————————————————————одноплемі́нникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
одноплемінник — а, ч. Той, хто належить до одного з ким небудь племені, народу … Український тлумачний словник
одноплемінниця — і. Жін. до одноплемінник … Український тлумачний словник
краянин — (мешканець певного краю / країни стосовно іншого мешканця того ж краю / країни), земляк, співвітчизник, одноземець; одноплемінник, одноплемінець … Словник синонімів української мови
одноплеменець — ме/нця, ч., рідко. Те саме, що одноплемінник … Український тлумачний словник